Автор - Деннет Д. Чи можливо, що всі тварини, за винятком людей, насправді роботи, які не володіють психікою? Це відоме твердження зробив у XVII столітті Рене Декарт. Чи не міг він серйозно помилятися? Можливо, всі тварини і навіть рослини - і навіть бактерії - мають психіку? Деніел С. Деннет - американський філософ.
У філософському середовищі Деннет відомий насамперед концепцією "інтенціональної установки". Щоб зрозуміти колишні дії будь-якого індивіда і передбачити його майбутні дії, ми звертаємося до його переконань і бажань. Ми говоримо, наприклад, що хтось іде до холодильника тому, що хоче пити і вірить, що в холодильнику знайдеться пиво. Але ми можемо також сказати, що червоні кров'яні тільця поглинають певні бактерії тому, що хочуть знищити чужорідні тіла і вірять у чужорідність бактерій. В обох випадках, підсумовує Деннет, ми вдаємося до пояснення за допомогою уявлення про інтенціональну установку, тобто пояснюємо деяку поведінку за допомогою звернення до переконань і бажань того, хто чинить якусь дію. До тих самих ситуацій можна застосувати іншу установку, наприклад "проєктну" або фізикалістську. Ми припускаємо, що речі сконструйовані відповідно до якогось плану. Так, ми пояснюємо поведінку калькулятора, посилаючись на закладену в ньому програму, а поведінку кров'яних тілець - посилаючись на закони еволюції. Калькулятор, отримуючи ті чи інші накази, виконує відповідні операції, оскільки він відповідним чином запрограмований; кров'яні тільця, зустрічаючись із бактеріями, поглинають їх, бо це зумовлено еволюцією. Ми застосовуємо до речей фізикалістську настанову, якщо під час пояснення та передбачення їхньої поведінки спираємося виключно на закони фізики. Однак фізикалістське пояснення, згідно з Деннетом, анітрохи не ближче до дійсності, ніж пояснення в рамках інтенціональної або "проєктної" установки. Будь-яке пояснення легітимне тією мірою, якою відповідає конкретним, пов'язаним із певним контекстом потребам. Деннет полемізує з уявленням, що тільки людина має переконання і бажання, тоді як говорити про переконання і бажання тварин, клітин організму і обчислювальних машин можна лише в метафоричному сенсі. Філософ вважає правильним протилежне уявлення: переконання і бажання в людини мають іншу фізичну "підкладку", ніж у клітин і обчислювальних машин. У цьому сенсі можна говорити про різні типи свідомості, властиві різним істотам.
