Розкіш: Багатство між пишністю та комфортом у XVIII-XIX століттях

Автор - Перро Ф.

У семи розділах книжки "Розкіш", сповнених блиску й ерудиції, історик Філіп Перро досліджує метаморфози розкоші на межі XVIII-XIX століть: велелюдні святкування й вишукані прийоми Короля-Сонця, дружні бенкети й навіженство чепурунів та франтів, аристократичні раути та претензійні потуги нуворишів, марнотратство й нагромадження. Ідеться не про звичаї, а про способи існування і способи володіння - з їхнім підґрунтям, обмеженнями, стимулами, заборонами, а також етичними та естетичними наслідками. З часу пізнього Середньовіччя образ і функція розкоші зазнали значних змін. Велика французька революція виробила в суспільстві критичне ставлення до розкоші, що живила марнославство й розбещеність аристократії, і протиставила цій системі цінностей естетику поміркованості. Перро досліджує, яку роль відіграли в цьому ідеологічні та соціально-економічні процеси. Протягом XVIII століття під впливом утилітаристської думки, що показала абсурдність розкоші з погляду ринкових відносин, розкіш і пов'язана з нею естетика щедрості зазнали суттєвих змін. А індустріалізація і демократизація суспільного життя прискорили деградацію цього феномена. Поступово утвердилася нова форма стриманої буржуазної розкоші, яка більше свідчила про працьовитість і ощадливість, ніж про високе походження і марнотратство.