Розгрібач бруду

Автор - Стеффенс Л.

Лінкольн Стеффенс (1866-1936) - знаменитий передовий американський журналіст і письменник. Антиімперіалістична критика Стеффенса, який приєднався до руху так званих "розгрібачів бруду", велася з реформістських позицій і була густо забарвлена в ліберальні тони. Фактично програма дій "розгрібачів бруду" (1890-1900-ті рр.), далеких від робітничого класу, за всієї палкості їхнього протесту проти дедалі більшого поневолення трудящих, проти розорення фермерів монополістичним капіталом, полягала в ліберально-утопічних закликах до "совісті" бізнесменів - виправити "існуючий порядок речей". "Розгрібачам бруду" здавалося, що варто підібрати чесних людей на місце безчесних адміністраторів - і вдасться зупинити процес загнивання державної машини американського капіталізму. І Стеффенс, один із найкращих представників американської літератури соціального протесту, деякий час вірив у можливості облагородженого, очищеного від "накипу", керованого "розумними руками" капіталізму. Зі сліпою завзятістю він прагнув пробудити громадянську совість і почуття патріотизму в жадібних ділках, у "сильних людях" бізнесу, сподіваючись на те, що вони здатні до якогось морального відродження. "То були наївні часи, і ми всі були наївні люди", - висміював себе Стеффенс згодом, коли багато ілюзій буржуазного лібералізму було вже підірвано в його свідомості. У 1910 році він активно підтримував учасників Мексиканської революції. 1919 року разом зі спеціальним дипломатичним представником США Вільямом Буллітом Стеффенс відвідав Радянську Росію, де він зустрівся з Леніним і наркомом закордонних справ Чичеріним. Після цієї поїздки Стеффенс з ентузіазмом писав: "Я бачив майбутнє, і воно працює". У 20-30-ті роки він часто брав участь у робітничих зборах, де виступав проти фашизму, що посилювався. Незадовго до смерті вступив до Комуністичної партії США. На схилі років Стеффенс пише своєрідну книгу підсумків, памфлетно-викривальну "Автобіографію", - найбільш значні розділи її пропонуються увазі радянського читача, - яку автор, маючи на увазі себе самого, хотів би назвати "книгою того, хто перенавчився". Двотомна "Автобіографія" стала цінним класичним твором американської літератури. У ній Стеффенс надавав чималого ідейно-виховного значення відвертій розповіді про свій шлях, про важкий, сповнений оман і помилок процес політичного прозріння дрібнобуржуазного ліберала. Сімдесятирічний письменник, який побачив нарешті правду життя, хоче своїм щирим зізнанням допомогти молоді "розібратися в цьому страшному світі". Свої останні роки Лінкольн Стеффенс провів у Кармелі (Каліфорнія), де його відвідали радянські письменники Ілля Ільф і Євген Петров, які описали цю зустріч у своїй книзі "Одноповерхова Америка".