Критика наукового розуму

Автор - Курт Х.

Відомий німецький філософ Курт Хюбнер (нар. 1921 р.) - представник т. зв. плюралістичної філософії науки, що широко використовує ідеї критичного раціоналізму, феноменології, герменевтики, екзистенціалізму. Монографія 'Критика наукового розуму', перекладена багатьма європейськими мовами, відіграла помітну роль у становленні нової парадигми наукової методології, сприяла розвитку історичного напряму у філософії науки. У книжці К.Гюбнера на конкретних прикладах ілюструється теоретична навантаженість емпіричних фактів, простежується, як різноманітні теоретичні поняття і закони включаються в процес їхнього формування. Але в книзі зроблено ще один важливий крок - у ній показано вплив на цей процес також і позанаукових чинників. Емпіричні істини, як наголошує К.Гюбнер, є результатом застосування деякої системи правил. Самі ж ці правила мають складну системну організацію. Вони включають не тільки ідеї, поняття і закони раніше сформованих теорій, які беруть участь у формуванні наукових фактів, а й містять апріорні щодо науки підстави. Ці підстави виступають як соціально-історичний контекст, сукупність соціокультурних передумов, які визначають можливості наукового досвіду в кожну конкретну історичну епоху. Принципи та фундаментальні ідеї наукових теорій не є результатом простого узагальнення фактів, а містять апріорний компонент, який, однак, не слід розглядати як абсолютний. Він історичний, і його особливості коріняться у специфіці соціокультурної ситуації, яка відбирає з величезної безлічі можливостей наукового пошуку лише деяку підмножину, що узгоджуються з характером соціально історичного контексту. У цьому пункті К.Гюбнер вбачає спадкоємність своїх ідей із кантівським апріоризмом, але він підкреслює, що, на відміну від Канта, апріорні припущення, які виступають умовою і передумовою наукового пізнання, слід розглядати як історично мінливі.