Феноменологія духу

Автор - Вільгельм Г., Гегель Ф.

"Феноменологія духу" - один із найфундаментальніших творів в історії філософської думки і, можливо, один із найважчих для розуміння. Основною проблемою в книзі є процес історії пізнання окремої особистості та людства в цілому, які за Гегелем є тотожними. Це проблем про виростання людської свідомості від першого сетивного сприйняття до найабстрактніших ідей - про абсолютне пізнання бога=субстанції в розумінні як безперервного процесу. Феноменологія духу - це свого роду філогенез і онтогенез мислення (як пише сам автор у Передмові). Книга пройнята великим історичним оптимізмом і вірою в прогрес людства. Невипадково остання сторінка "Феноменології" була написана опівночі перед знаменитою битвою під Єною, 12 жовтня 1806 року. Підзаголовок книги свідчить "Наука про досвід свідомості" - її було задумано як першу частину системи, своєрідний вступ, що викладає загальні принципи, точніше - метод пізнання істини. Порівнюють її з "Фаустом" Гете за значенням - кожна у своїй царині, а частіше називають "Одісеєю духу".